ТАМ ВИРІШУЄТЬСЯ ДОЛЯ КРАЇНИ
Захисник – синонім до слова – мужній, надійний, хоробрий. Професія захисника потребує сміливих людей. Одним з таких є мій хрещений - Олексій Дубешко. Вже сьомий місяць він зі зброєю в руках обороняє нашу країну . Ні, він не професійний військовий. Працював на заводі і, можливо, і не став би ніколи міняти свій життєвий шлях. Але підлий ворог підступно напав на нашу Україну. І він без вагань пішов у військкомат. Спочатку був у тер обороні, а відтак разом з товаришами вирушив туди, де зараз дуже гаряче, де ллється кров.
На початку вересня дядько Олексій приїхав у коротеньку відпустку і зайшов до нас у гості.
Мені спочатку здалося, що він став зовсім іншою людиною. Раніше він був дуже відкритий, веселий, любив розповідати різні цікаві історії. Тепер став серйозним, більш похмурим, про пережите розповідає дуже неохоче, каже, що війна має свій особливий запах, який , навіть, коли віддаляєшся від місця, де йдуть інтенсивні бої , переслідує ще кілька кілометрів.
- Війна, це страшно, що тут розповідати,- каже хрещений, але у нас немає вибору, хочемо жити у вільній, незалежній державі – мусимо вистояти, перемогти. Тим більше - ці кілька місяців показали, що нам протистоять справжні звірі у людській подобі, вони розуміють тільки силу.
Хрещений повернувся на війну. Вдома моляться за нього і чекають сім» я, двоє синів. І для них і для мене дядько Олексій – справжній герой-захисник, який, не роздумуючи, став у ряди тих, хто бореться за мир, грудьми заслоняючи нас від підступного ворога.
Богдана Іванчо.