ОСІННІЙ ВЕРНІСАЖ
Стилізовану під середньовічне село фотозону з поросям, квочкою, плетеним тином, гарбузами та фігурами господарів обійстя, не оминули й Ольга та Олександр. Подружжя радше само відпочиває, бо діти 7- річний Миколка та 8-річна Домініка вже не надто й потребують опіки.
На запитання:”Як Вам тут?”,- казково!,- емоційно відгукується Ольга. Здорово, що придумали таке свято. Не так часто всією сім’єю виберешся на природу, а тут тобі і чисте повітря і чудова обстановка і діти задоволені і нам - радість.
Вячеслав Вереш з сином Іларіоном приїхали з Горонди.- Донька ходить на хореографію в Центр дитячої та юнацької творчості і ось переконала і нас відвідати свято.Було б дуже шкода, якби не прийшли, бо вперше беремо участь у такому дійстві : весело, цікаво, незвично.
-А я слідкую завжди за такими подіями,- підхоплює розмову Оксана Фок.Не так багато часу у працюючих батьків є для спілкування і відпочинку з дітьми. Я- солдат ЗСУ.Робота, обіди, прибирання не залишають сил. То ж навряд чи вибралися б на природу. А тут- "Осінній вернісаж”. Я щаслива і відпочиваю, діти - також.
-Мамо,- підбігає Даринка,- он дядя вже чіпляє мою роботу,- показує на картинку, що красується на шнурочку імпровізованої виставки. Я побігла, ще гарбуза розмалюю!
-Аня, повернись до тьоті,- окликає ще одну малу заклопотану художницю Оксана.
- А я встигну ще з гарбузом впоратись,- повертає до нас голову юний художник, що зосереджено оформляє зображення паркового дерева.
- Скільки їх у Вас,- дивуюся молодій мамі.
- Поки троє- 5, 7 і 9 років,- жартує жінка. Саме тому для мене ще й вкрай важливо, що всі такі свята проводяться безкоштовно. До того працівники Центру справжні чарівники, відчувається досвід роботи з дітьми та й , не в останню чергу, щире бажання зробити свято веселим і незабутнім, - ділиться спостереженнями мама. І тут же вигукує навздогін дітям, які поспішили до столів з різним приладдям для умілих рук ,- орієнтуйтесь по моїй маківці,- торкаючись такого ж руденького, як осінні барви, волосся на голові, - жартує Оксана.
Яна Шаленик спостерігає за народженням гарбузових шедеврів під пензлями своїх дітей. І менший Василько і старша сестричка Яна зробили гарбузам веселі обличчя. -Нам весело, то ж хай і вони посміхаються, - каже дівчинка.
• Ой, а чому це твій гарбузик такий беззубик, - запитую Анечку Писко.
• Бо він схожий на мене, - демонструє відсутність молочних зубів першокласниця, і разом з мамою Наталею та татком Андрієм весело сміються.
Повправлявшись з виготовленням символа свята - розмальовуванням гарбуза, за свої обов’язки беруться і члени гуртка "Юні журналісти”. Діма Ладомиряк розпитує гостей свята про враження і у Книзі відгуків додаються все нові і нові відгуки та подяки за чудову організацію дійства працівникам позашкільного закладу. А Волкер Антон відважується взяти інтерв’ю і одразу ж натрапляє на директора Центру Галину Пенську.
• Ви задоволені тим, як проходить свято?
Не подавши й виду, що здивована зверненням юнака, Галина Яківна серйозно відповідає.
• Звичайно, подивіться скільки посмішок, задоволених облич, радіють батьки, щасливі діти, а які чудові вироби ( вказує на окремий стіл, де вже красуються найбільш вдалі дитячі і сімейні роботи).
• Ви вважаєте, що такі заходи справді згуртовують, - не вгаває юний журналіст.
• Звичайно, якби не цей захід , хтось із цих людей так би і провів цей чудовий, так щедро дарований нам природою осінній день вдома. Батьки біля телевізора, діти зі своїми гаджетами. А тут - сонечко, прекрасне повітря, невимовна краса, краєвиди , а ще - прекрасний настрій, святкова атмосфера, посмішки...
Додали радості і сміху і сімейні змагання, нагородження стилізованими медальками, подяки за участь. "Осінній вернісаж” на фоні чудового природного, розфарбованого самою осінню, вернісажу , вдався і , безсумнівно, стане світлим барвистим спогадом, коли завітають інші супутники осені - сиві тумани і надокучлива мжичка.




































В неділю у Мукачівському парку відпочинку було людно. На "Осінній вернісаж”, влаштований викладачами і гуртківцями Мукачівського центру дитячої та юнацької творчості завітало чимало гостей. Діти з захопленням своїми руками творили картини , розмальовували гарбузи, кабачки… Батьки з задоволенням сростерігали, а відтак, і собі перейнявшись веселим радісним духом свята, бралися за пензлі, клей , ножиці. На очах народжувались незвичайні істоти : їжачки з кабачків, поросята з картоплі, овечки з цвітної капусти, зелені гусениці з яблук, лісовички з листя та моху, птахи з квітів.
• Я в захопленні сама й рада за свою 5- річну племінничку,- ділиться враженнями Лідія Пелюх. Стільки цікавого, що ледь встигаю за Настусею. Вона хоче , щоб і малюночок її на виставку потрапив і гарбуза встигнути прикрасити. Он, бачите,- побігла в фотозону, йду, сфотографую.Стилізовану під середньовічне село фотозону з поросям, квочкою, плетеним тином, гарбузами та фігурами господарів обійстя, не оминули й Ольга та Олександр. Подружжя радше само відпочиває, бо діти 7- річний Миколка та 8-річна Домініка вже не надто й потребують опіки.
На запитання:”Як Вам тут?”,- казково!,- емоційно відгукується Ольга. Здорово, що придумали таке свято. Не так часто всією сім’єю виберешся на природу, а тут тобі і чисте повітря і чудова обстановка і діти задоволені і нам - радість.
Вячеслав Вереш з сином Іларіоном приїхали з Горонди.- Донька ходить на хореографію в Центр дитячої та юнацької творчості і ось переконала і нас відвідати свято.Було б дуже шкода, якби не прийшли, бо вперше беремо участь у такому дійстві : весело, цікаво, незвично.
-А я слідкую завжди за такими подіями,- підхоплює розмову Оксана Фок.Не так багато часу у працюючих батьків є для спілкування і відпочинку з дітьми. Я- солдат ЗСУ.Робота, обіди, прибирання не залишають сил. То ж навряд чи вибралися б на природу. А тут- "Осінній вернісаж”. Я щаслива і відпочиваю, діти - також.
-Мамо,- підбігає Даринка,- он дядя вже чіпляє мою роботу,- показує на картинку, що красується на шнурочку імпровізованої виставки. Я побігла, ще гарбуза розмалюю!
-Аня, повернись до тьоті,- окликає ще одну малу заклопотану художницю Оксана.
- А я встигну ще з гарбузом впоратись,- повертає до нас голову юний художник, що зосереджено оформляє зображення паркового дерева.
- Скільки їх у Вас,- дивуюся молодій мамі.
- Поки троє- 5, 7 і 9 років,- жартує жінка. Саме тому для мене ще й вкрай важливо, що всі такі свята проводяться безкоштовно. До того працівники Центру справжні чарівники, відчувається досвід роботи з дітьми та й , не в останню чергу, щире бажання зробити свято веселим і незабутнім, - ділиться спостереженнями мама. І тут же вигукує навздогін дітям, які поспішили до столів з різним приладдям для умілих рук ,- орієнтуйтесь по моїй маківці,- торкаючись такого ж руденького, як осінні барви, волосся на голові, - жартує Оксана.
Яна Шаленик спостерігає за народженням гарбузових шедеврів під пензлями своїх дітей. І менший Василько і старша сестричка Яна зробили гарбузам веселі обличчя. -Нам весело, то ж хай і вони посміхаються, - каже дівчинка.
• Ой, а чому це твій гарбузик такий беззубик, - запитую Анечку Писко.
• Бо він схожий на мене, - демонструє відсутність молочних зубів першокласниця, і разом з мамою Наталею та татком Андрієм весело сміються.
Повправлявшись з виготовленням символа свята - розмальовуванням гарбуза, за свої обов’язки беруться і члени гуртка "Юні журналісти”. Діма Ладомиряк розпитує гостей свята про враження і у Книзі відгуків додаються все нові і нові відгуки та подяки за чудову організацію дійства працівникам позашкільного закладу. А Волкер Антон відважується взяти інтерв’ю і одразу ж натрапляє на директора Центру Галину Пенську.
• Ви задоволені тим, як проходить свято?
Не подавши й виду, що здивована зверненням юнака, Галина Яківна серйозно відповідає.
• Звичайно, подивіться скільки посмішок, задоволених облич, радіють батьки, щасливі діти, а які чудові вироби ( вказує на окремий стіл, де вже красуються найбільш вдалі дитячі і сімейні роботи).
• Ви вважаєте, що такі заходи справді згуртовують, - не вгаває юний журналіст.
• Звичайно, якби не цей захід , хтось із цих людей так би і провів цей чудовий, так щедро дарований нам природою осінній день вдома. Батьки біля телевізора, діти зі своїми гаджетами. А тут - сонечко, прекрасне повітря, невимовна краса, краєвиди , а ще - прекрасний настрій, святкова атмосфера, посмішки...
Додали радості і сміху і сімейні змагання, нагородження стилізованими медальками, подяки за участь. "Осінній вернісаж” на фоні чудового природного, розфарбованого самою осінню, вернісажу , вдався і , безсумнівно, стане світлим барвистим спогадом, коли завітають інші супутники осені - сиві тумани і надокучлива мжичка.






